В українській агросфері не буває стабільності — і це не про політику чи ринок землі, а про клімат, який переписує правила гри швидше, ніж уряд встигає ухвалити нові стратегії розвитку. Цукровий пояс країни, здається, рухається вгору, поступово мігруючи на Захід.

Якщо ще десять років тому Одеська область мала свої шанси в цукровій грі, то сьогодні Кіровоградщина та Черкащина вже б’ють на сполох: вологи катастрофічно не вистачає. І поки південні регіони підлаштовуються під нову реальність, Захід України стає все привабливішим для вирощування буряків.

Захід зміцнює позиції, Центр поступається

У сезоні 2023/24 три традиційні цукрові флагмани – Хмельниччина, Тернопільщина та Вінниччина – знову забезпечили основну частку виробництва. Полтавщина також підтвердила свої амбіції завдяки потужностям агрохолдингу «Астарта-Київ». Однак аграрний ландшафт починає змінюватися:

• Західні області демонструють поступове зростання посівних площ – вони мають стабільний рівень опадів, що критично важливо для цієї культури.
• Центральні регіони стикаються з новими кліматичними викликами – що колись було проблемою виключно для Півдня, тепер стає типовою картиною для Кіровоградщини.

За словами Олександра Коротинського, директора НПЦ «Цукробурякового виробництва», до 2007-2008 років Одеська область активно вирощувала буряки, проте посуха поставила хрест на їхній ефективності.

Чому Захід виграє?

Якщо аграрії не можуть контролювати дощі, вони контролюють локацію, і саме тому цукрові буряки поступово просуваються на Північ і Захід. Причини очевидні:

✅ Вологість – ключовий фактор. Західна Україна має необхідний рівень опадів, що робить урожай передбачуванішим.

✅ Стабільність клімату – якщо центральні області тепер усе частіше стикаються з аномальною спекою, то у Західних регіонів таких проблем менше.

✅ Готовність агробізнесу – агрохолдинги мають достатньо ресурсів, щоб змінювати структуру посівних площ, і вони вже це роблять.

Чи варто чекати повного переформатування карти бурякових регіонів?

Українська аграрна історія знає багато експериментів, що не виправдали себе. Наприклад, до війни Ukrainian Sugar Company намагалася створити цукрову імперію в Миколаївській області, використовуючи європейське зрошувальне обладнання. Але проект не пережив реалій ринку – надто висока вартість і занадто низька рентабельність змусили його закрити.

Проте головна тенденція залишається незмінною: бурякова зона України зміщується. Якщо раніше Південь здавав позиції через спеку, то тепер Центр теж опиняється під ударом. І якщо тренд збережеться, то вже за кілька років Захід може стати ключовим виробником цукру в Україні.

Поки що ринок лише придивляється до цієї можливості. Але якщо фермери почнуть масштабно змінювати структуру посівів, це буде сигналом, що майбутнє цукрової галузі пишеться новими регіонами.

Джерело інформації та фото: Agrotimes.