На початку 2025 року акції найбільшого агрохолдингу України Kernel стрімко дорожчають, додаючи 30% вартості та піднімаючи ринкову капіталізацію компанії до рекордних $1,2 млрд. Це найвищий рівень з початку повномасштабної війни. Однак така динаміка викликає питання: чи це останній сплеск перед повним зникненням акцій компанії з публічного ринку?

Головний драйвер – очікування squeeze-out

Попри те, що на фондовому ринку не відбулося значних подій, які б могли суттєво вплинути на вартість українських агрокомпаній, Kernel став винятком. Його акції показують аномальне зростання, тоді як «Астарта» піднялася лише на 2,7%, «ІМК» – на 7,8%, а «МХП» – на 10%.

На думку експертів, головним драйвером зростання Kernel є очікування squeeze-out – примусового викупу акцій міноритаріїв. Наприкінці січня компанія Namsen Limited, що належить Андрію Веревському, оголосила про збільшення своєї частки в Kernel до понад 95%. Це дозволяє їй розпочати процедуру повного викупу залишкових акцій у інвесторів за ціною, яку визначить незалежний оцінювач.

Брокери почали активно купувати акції компанії, спекулюючи на потенційній високій ціні викупу. Namsen Limited раніше придбала поза біржею 2 млн акцій Kernel за ціною €3,93 за штуку, витративши близько €8 млн. Це посилює очікування того, що викуп буде відбуватися за схожою або навіть вищою ціною.

Чому Веревський хоче забрати Kernel з біржі?

У 2023 році Kernel почав активну фазу делістингу. Через додаткову емісію, яку оскаржують міноритарії, Веревський збільшив свою частку з 38,05% до 93,78%, витративши на це близько $200 млн.

Міноритарні акціонери виступили проти цього рішення, оскільки додаткова емісія акцій у 2,6 рази розмила їхню частку. Вони подали позови до суду, намагаючись заблокувати процедуру виходу компанії з Варшавської біржі.

Kernel офіційно пояснив своє рішення піти з біржі тим, що компанія не бачить більше переваг від публічного статусу. Однак насправді це може бути частиною стратегії Веревського – отримати повний контроль над холдингом за заниженою вартістю.

«Kernel чудово розуміє, що через війну його капіталізація зараз є суттєво недооціненою. Веревський, по суті, скуповує компанію за зниженою ціною», – коментує аналітик Dragon Capital Наталія Шпигоцька.

Чи можливий розворот?

Ситуація з squeeze-out ще не вирішена. Міноритарний акціонер Павел Бойко звернувся до фінансових регуляторів Польщі та Люксембургу із заявою, що Kernel не може отримати дозвіл на squeeze-out, поки тривають судові процеси щодо емісії.

«Якщо суд визнає допемісію незаконною, частка Namsen Limited скоротиться, і компанія втратить право на примусовий викуп акцій», – пояснює Бойко.

Проте суд Люксембургу вже відхилив один із п’яти позовів міноритаріїв, що може бути сигналом про те, що решта претензій також не матиме успіху. У разі позитивного рішення на користь Kernel компанія отримає повний контроль над акціями і завершить процедуру делістингу.

Що це означає для інвесторів?

Якщо squeeze-out відбудеться за вищою ціною, ніж поточний ринковий курс, ті, хто зараз інвестує в Kernel, можуть отримати прибуток. Однак інвесторам, які втратили частку через емісію, навряд чи вдасться повернути свої позиції.

Попри загальне зростання українських агрохолдингів, Kernel залишається єдиною компанією, що може зникнути з публічного ринку вже цього року. Для ринку це стане завершенням епохи найбільшого агрохолдингу України на фондовій біржі.

Чи це справді останній сплеск перед повним зникненням акцій Kernel? Судові рішення, що будуть прийняті в першому півріччі 2025 року, дадуть відповідь на це питання.

Надихнулись матеріалами: Ukragroconsult та forbes.ua